Хто це визначає?
- lerakrutylova
- 21 квіт.
- Читати 1 хв
Оновлено: 28 квіт.
Я шукала майстра. Як шукали колись в горах майстра кунг-фу. Щоб тільки майстер подивився на мене і сказав: так, ти маєш здібності, це твій шлях.
Сьогодні в світі майстрів з письменництва багато. І я знайшла ту, якій повірила б.
Щоб зустрітись з нею, я ризикнула і подолала власну гору, з перешкодами та небезпеками. Серед лісу, в плескаті струмка та сонця нарешті задала жадане питання: майстре, ти вже бачила, чула, як я пишу, чи я письменниця?
Вона підозріло примружила очі, наче впізнала в мені щось, але це впізнання було не те, якого я очікувала.
— Не знаю, — збрехала майстер і пішла далі стежкою.
Невже я її розчарувала? Я відчула сором і розізлилась, але відповідь отримала. Відчула її в тілі, а розшифрувала пізніше, в дорозі додому.
Зібрала з памʼяті кожен спогад про письменницькі практики, про мої тексти і відгуки майстра. І більшість з них була про мою авторську силу, але я чомусь все одно питала дозволу, як дитина. Чи маю дозвіл писати?
"Не знаю" — вибір в середині, а не наличко оточуючих.
Майстри лише навчають, а на шлях стаєш сам(а)🌱
